Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.
(2Кор 11:3)
Простота - це вміння бачити все ясно. Святому Божому не відразу дається здатність ясно мислити, але бачити ясно святий повинен без особливих зусиль. Думкою в каламутну воду не проникнеш: щоб все стало ясно, потрібно просто послухатися Бога. Вигадати можна багато чого, але у сфері духовної думки будуть нас заводити все далі і далі в нетрі. Якщо Бог на чомусь наполягає, коріться Йому, "полонимо всяке знання на послух Христові" (2 Кор. 10:5), і все вам стане ясно, як Божий день. Здатність міркувати приходить потім, але бачимо ми не розумом, а як діти, і, коли намагаємося бути мудрими, не бачимо взагалі нічого (Мф. 11:25).
Сама непримітна в нашому житті дрібниця, якою ми дозволимо залишатися поза контролем Духа Святого, може замутити нам воду, і тоді думай, скільки хочеш, - нічого не проясниться. Духовна муть розсіюється тільки слухняністю. Як тільки ми починаємо коритися Богу, ми все починаємо чудово розрізняти. І це сприяє смирення, тому що, коли погляд наш мутиться, ми вже знаємо, що винен у цьому розум наш. І якщо свою природну здатність щось бачити ми зраджуємо Духу Святому, вона стає здатністю сприймати волю Божу, і все наше життя робиться набагато простішим.
