Його безцінна кров....

Іван до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його,
та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,
що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.
(Одкр 1:4-6)

Коли помер мультимільйонер Дж. П. Морган, виявилось, що в його заповіті було десять тисяч слів і тридцять сім параграфів. У нього увійшли розпорядження про безліч операцій, причому деякі з них були на великі грошові суми.

Але він абсолютно ясно вказав, який пункт заповіту для нього був найважливішим:«Я переда душу в руки Спасителя, перебуваючи в повній упевненості, що Він, простив і омивши її Своєю безцінною кров'ю, представить її бездоганною перед моїм Небесним Батьком; дітей же моїх благаю в будь-якій небезпеці і за будь-яку ціну, аж до особистого самопожертви, зберігати і захищати благословенне вчення досконалого спокутування гріхів через пролиту кров Ісуса Христа».

У справі вічного порятунку душі Дж. П. Моргана його багатство було безсиле. Він, як розбійник, розіпнутий з Христом на Голгофі, цілком залежав від Божого милосердя. Не важливо, хто ти і що зумів зробити. Лише Христос може врятувати тебе, тому що лише «...Кров Ісуса Христа... очищає нас від всякого гріха» (1 Ів. 1:7).

Так,але...

А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.
(Лк 9:61)

Якщо уявити, що Бог попросить вас зробити щось таке, з чим вашому здоровому глузду погодитися буде неймовірне важко, як ви поступите? Завмрете? Якщо звикнути щось робити, то так і робитимеш, поки зусиллям волі не зламаєш твою звичку. Так само відбувається і в справах духовних. Ви знову і знову тягтиметеся до того, чого хоче від вас Ісус Христос, але всякий раз, коли справа дійде до самої справи, ви ховатиметеся в кущі, поки не зважитеся ризикнути всім."Так, але... якщо я все-таки послухаюся в цьому Бога, що ж буде з ...?" "Так, я послухаюся Бога, якщо Він дозволить мені орієнтуватися на свій здоровий глузд, але навіть і не просіть мене зробити крок в темноту". Ісус Христос вимагає від того, хто Йому довіряється, тієї ж безрозсудливості, тієї ж спортивної ризикововсті, яку ми бачимо в людях світу цього. Якщо людина хоче чогось досягти, йому інколи доводиться ризикувати всім і стрибати не оглядаючись.І як тільки ви зважитеся на цей стрибок, ви зрозумієте, що на Його слова можна опиратись анітрохи не менше, ніж на здоровий глузд.

З точки зору здорового глузду вислови Ісуса Христа можуть здатися маревом, та варто на них поглянути з точки зору віри - і ви будете в шоцы, тому що зрозумієте: це слова Божі. Повністю довіртеся Богові, і, коли Він запропонує вам ризикнути, у жодному випадку не бійтеся. У скрутну хвилину ми нічим не відрізняємося від язичників - лише у однієї людини з цілого натовпу хватит сміливості опертись вірою на вірність Божу.

Біг...

Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!
Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.
Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя.
Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.
Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних.
Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.
Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.
А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником.
Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!
(1Кор 9:16-24)

Декілька основних думок (не мої дякую Н.Фішер)
1. Неважливо як ти виглядаєш коли біжиш, а важливо як ти біжиш.

2.Неважливо скільки разів ти падаєш, а важливо чи встаєш.
3.Неважливо як ти мрієш бігти, а важливо як ти біжиш в даний момент.

UNITED...

Сьогодні був особливий вечір, спільного служіння і поклоніння різних поколінь від 12-35 років, це було дуже сильно і дещо незвично. Бог по особливому говорив за єдність в церкві. Єдність не на словах, а у конкретних проявах:
- відносинах один з одним
- служінні один одному
- повазі
- спілному прославленні Бога.
Дуже сильно коли ти бачиш як люди різних поколінь роблять одну справу, а ще сильніше коли вони роблять Божу справу.

Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,
щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
(Ів 17:20-23)

...про призначення...

Не піддавайтесь відчаю....

А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
(1Кор 15:57)
Розповідають, що одного дня в житті Мартіна Лютера був період відчаю і пригніченості. Його витягнуте обличчя щодня «прикрашало» родинний стіл і бентежило всю сім'ю. Одного дня його дружина вийшла до сніданку, одягнена в траур, неначе збиралася на похорони. Мартін запитав її, хто ж помер, і вона відповіла: «Мартін, ти так поводишся останнім часом, що я подумала, ніби Бог помер, і ось зібралася йти на Його похорон».
Її м'який, але дієвий докір відгукнувся в самому серці Лютера, і в результаті великий реформатор вирішив ніколи більше не піддаватися життєвій тривозі, депресії, відчаю і розчаруванню. Він присягнувся, що з Божою допомогою він віддасть своє життя в руки Рятівника і завжди радітиме серцем, що б не сталося.

Ти славив Бога в скрутну хвилину? Не чекай, поки відчуєш Його втіху. Віддай славу Богові, Він утішить тебе!

Задумайся...

Довірь Йому управління....

бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!
(Пс 47:15)
Розповідають про одну маленьку дівчинку, батько якої був пілотом літака. Одного дня, коли вони разом летіли через Атлантичний океан, почався шторм. Стюард розбудив дівчинку і попросив пристебнути ремені безпеки, оскільки вони увійшли до зони турбулентності. Дівчинка розплющила очі, побачила, що довкола літака виблискують блискавки, і запитала: —А де татко? Він за штурвалом?
—Так, твій батько в кабіні пілота, — відповів стюард.Дівчинка посміхнулася, закрила очі і знову заснула.

Бог тримає штурвал нашого життя. ТОчніше, Він хотів би тримати штурвал. Але Він дає нам свободу, як і куди летіти. І ми дуже часто потрапляємо в катастрофи. І це зовсім не дивно, якщо врахувати, що ми беремося за штурвал, ще не навчившись літати. Бог знає нас. Він знає наші сильні і слабкі сторони. І Він знає, що для нас краще. Якщо лише ми довіримо Йому управління нашим життям, Він доставить нас додому у повній цілості.

Тяжко...

1. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
2. на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
3. Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
4. Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
5. Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
6. Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
(Пс 22:1-6)

... сьогодні немаю, що сказати...
молюсь.надіюсь тільки на Бога.Високі мури проблем обступили зі всіх сторін і затискають...Вірю виведеш мене,Боже....

Вибери життя...

" ...І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє..." Повт. Зак. 30:19
Якби Бог дивним чином очистив наш світ від всякого зла (але при цьому якось зберіг на планеті людство), це означало б, що людська суть повністю знищена. Ми перетворилися б на роботів.

Дозвольте мені пояснити, що я маю на увазі. Якби Бог знищив зло, просто запрограмувавши нас виключно на добрі справи, ми б втратили нашу відмінну рису — свободу вибору. Ми б перестали бути етичними істотами, ми опустилися б до стану роботів.

Підемо далі. Роботи не можуть любити. Бог створив нас здібними до любові. Любов неможлива без права того хто любить вибирати об'єкт любові. Ми не можемо змусити інших полюбити нас. Можна змусити їх служити або підкорятися нам. Але справжня любов заснована на волі вибору.

А якщо мені даний вибір, значить, я несу відповідальність за свої дії, тоді як робот не несе жодної відповідальності! Чи використовуєш ти свою свободу мудро — чи поставив ти її на служіння Богові!

3G...

3G=God's Will+God's Word+God's Power!
Дуже часто ми хочемо бачити Божу силу і навіть мати її... буває ми кажем прості слова і робимо банальні речі і маємо успіх, деколи дуже клопітка підготовка - беуспішна...
як отримати Божу Силу, бо з нею завжди найкращий результат(згадаймо чуда, які творив Ісус)...
Бог ніколи не дає свою Силу просто, щоб вона була. Бог дає свою силу для виконання його Волі...
А як знати волю Божу??? Хтось мене спитає....відповім:
- мати відносини з Богом(визнати свої гріхи і жити з Богом, відвернувшись від гріха)
- читати Біблію)))
Божа воля найчіткіше прописана в великому дорученні("Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь.
(Мт 28:19,20)")
Отож, щоб мати Божу силу, читай Слово і виконуй Божу Волю)

Благословенний день...

І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
(Рим 8:28)

Сьогодні хочу поділитись подіями, які відбулись за день.
Сьогодні зранку я їхав на акцію в підтримку проекту А21...незнаю чому, але вирішив, що акція почнеться в 10:00...хоча і памятав оголошення служіння Frontline про 11 годину...але ввечері подивися на сайт і видалось, що на 10...
Можливо тому що не виспався...чи може ще чомусь...сів в перший вагон метро...хоча мав в останній(так коротче йти до виходу в місто), 10 година купа людей на станції, всі кудись біжать і тут я бачу, як чоловік років 26-28, стрибає з перону до рейсів...спочатку думка, можливо щось сталось і треба допомогти...я підбігаю...як на диво один, решта юрби далі кожен біг по своїх справах...починаю кричати:"вилазь"(ще коли біг), а він бере і запалює цигарку та присідає між рейсами, я далі кричу, а він у відповідь - "шо скажеш не кидатись?" - і далі курить...нарешті звернув увагу ще одний прохожий, ми просимо вилізти...але чоловік спокійно курить....наш крик почула чергова по станції...викликала міліціонера...в результаті "самовбивцю" - скрутив міліціонер і повів...я сів на ескалатор і виїхав зі станції... але думки ще довго роїлись в голові...цей погляд безнадії, щось в мені зацепив...
по особливому, нагадав велике доручення(Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,
навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь.(Мт 28:19,20)),нагадав за відповідальність за людей, які довкола, бо нам християнам не байдуже.

потім на 11...почали збиратися учасники акції, близько 40 людей, скували всі свої руки ланцюгами і розійшлись двома командами роздавати листівки про діяльність компанії А21, Бог поособливому давав надхнення до служіння і сприйняття людей, близько 13:00 частина учасників розійшлась, а людей 10 залишились і вирішили піти в арт центр і закінчити роздавати листівки, які позостались... і тут Бог знову нас поблагословив, особисто я дуже хотів пити, але нажаль немав грошей(точніше мав, але вони мали своє цільове призначення) на якийсь напій...йду і думаю про пиття))), підходжу до двох молодих людей, щоб дати їм листівки і відходжу, а одна дівчина з команди їх питає:"а ви роздаєте пепсі?", ті кажуть так...і всій команді дали по пляшці "пепсі"...як я був вражений коли ще 3 людей сказали що думали за воду, але немогли собі купити так як і я...дякую Богові за турботу...Слава Йому...

Повна впевненість

Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає…
(Пс 90:1)
Хтось сказав, що єдине, в чому ми можемо бути упевнені, так це те, що ми ні в чому не можемо бути упевнені. І це правда. Уряди розпускаються, фондові ринки рушаться, війни і катастрофи несуть запустіння і смерть, людські відносини закінчуються. Як сказав автор Послання до Євреїв, "ми бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!(Євр 13:14)".

Проте в глибині людського серця живе потреба в упевненості, від якої нам не позбавитися. Ми знаємо, що життя потрібно будувати на міцній основі, на фундаменті, який ніколи не похитається. Де ж його знайти?

Ніколи не міняється лише Бог. Його любов і Його обіцянки незмінні. Ось чому ми можемо знайти в Нім спокій і упевненість, якої нам так не вистачає. Цар Давид знав цю таємницю: «Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає...» Спасіння — це не просто випадковість, невизначене відчуття Божої присутності. Це власне життя з Богом, життя у присутності Пастиря. Чи упевнений ти в Христі?

Дякую

Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.
(1Сол 5:18)
Дякую Богові за благословіння, які переживаю за отсанні 3 місяці...дякую за хліб щодня...дах над головою...духовну сімю...Бог посилає все дуже вчасно і зі сторін, з яких навіть неможливо уявити... дякую Богу за батьків...за здоровя...за людину, якабула в найтяжчий момент(незважаючи на те що ми зараз не разом, до речі за цю ситуацію дякую Богові, хоч і не розумію)...дякую за змінуц уявлень про цінності...дякую за приймаю і піднімає після падіння....дякую за надію на щасливе майбутнє....дякую за нових друзів...дякую за самого крутого брата в світі яким Бог благословив саме мене...дякую за бажання рости і довіряти Богу...дякую....дякую...дякую...

Вірність

Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
(Мт 25:21)

наше життя складається з дрібниць, часто маленькими речами ми нехтуємо, а проходить якийсь час і неможемо зрозуміти звідки стільки проблем навалилось. Дуже важливо бути педантичних в малих речах, які можливо нам видаються навіть неважливими і це стосується не лише питань на роботі але й в служінні і особистому житті.
Хорошим прикладом важливості є навчання в школі, ті учні, які педантично вчили кожен день на протязі року, набагато легше і якісніше здають ексзамени.
Біблія нас вчить і бути вірними в малому, бо тільки тоді ми зможемо бути успішними в великих справах.

Давайте виявляти вірність в щоденних дрібницях і разом рухатись до великого.

Світло...дома...в церкві...світі

Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
(Мт 5:14)

Одного разу я мені попався це ролик, про життя Енштейна.

Я чув цю історію багато разів, але сьогодні на спілкування Frontline, Бог поособливому говорив про наше покликання, зокрема про те, щоб бути Світлом. У світла є єдине завдання - світи, і коли це відбувається темрява зникає. Небуває так, що світло і темрява є в одному місці, щойно зявляється світло темрява відступає. Ми повинні це усвідомити і тоді зможемо з більшою сміливістю рухатись і освічувати життя інших.
Деколи ми нехочемо світла, бо воно відкриває нашим очам якісь плями, вади, проблеми і нам від цього деколи некомфортно, хоча тільки на світлі їx можна виправити і жити досконало.
Закликаю себе і всіх бути світлом:
- дома та на роботі
- в церкві
- в суспільстві.

хто ми направді...

... щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.(2Петр 1:4)

Через Божі обітниці ми стали долученими до Божої природи і повиння виявити це в своєму людському естві, за допомогою нових звичок. Первша звичка - це звичка помічати те, що нам посилає Бог. "Це я неможу србі позволити", - говоримо ми, і в цих словах захований один з найпідліших обманів. На людях говорити про гроші вважається виявом поганого виховання. А сказати, що Отець наш Небесний залишив нас без гроша, ми вважаємо взагалі негожим Нам видається, що сказати в кінця дня: "Ну шо, як-небуть пережили день, навіть не віриться", -- це вияв досконалої скромності.А як же бути з тим, що в Господі Ісусі з нами завжди Сам Всемогутній Бог?!

Якщо ми будемо слухняні Йому, Він змусить бути для нас благословінням найменшу піщинку і далекі зорі. І всерівно, які обставини проти нас. Якщо ми починаємо себе жаліти і позволяємо собі розкіш понити, ми закриваємо собі шлях до Божого богатства і не даємо проходу до цих запасів іншим. Нема гріха гіршого, чим гріх жалості до себе, тому що цією жалістю ми закреслюємо Бога і садимо на трон свої власні інтереси. З наших губ виливається гомін, ми стаємо ненаситними духовними "губками", як впитують все що бачать в себе. Непривабливе, неблагородне видовище!

Перед тим як Бог зможе нас похвалити, Йому прийдеться позбавити нас всього того, що ми помилково вважаємо багатством, і доки ми не зрозуміємо, що всі наші джерела в Ньому(Пс. 86:7). Бог буде питати нас за те, що в нас не видно Його величі, благодаті та сили (а не за те, що ми про них не знаємо). "А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком…(2Кор 9:8), так що ми також маємо вчитись благословляти інших. Памятайте, що ви отмечатані Богом, - і через вас постійно будуть виливатись благословіння Божі.

Божа справа

Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі…
(Рим 8:14)

Перший ключ до Цартва Божого — смирення. Гордість відсікає нас від Бога (і від людей доречі), обманює нас, внушає, ніби ми можемо робити Божу спаву безБожої сили. Навпаки, коли ми цілком покладаємось на Святого Духа, Він освячує нас і робить успішними в руках Божих.

Але щей другий ключ — віра. Віра в те, що Бог всемогутній, що Він діє навіть тоді, коли ми цього непомічаємо. Пророк Авакум жалівся Богу , бо довкола процвітають злочинці. А Творець йому відповів: «... бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.(Авак 1:5).

Бог діє навіть посеред труднощів, песимізму і відчаю сучасного світу. Він може все, тільки Він. Тому ми можемо довіряти Йому, навіть коли темно довкола і коли ми, навіть неуявляємо, який може бути вихід з ситуації.

великий подарунок...

Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
(Рим 14:17)

На додаток до великого дару прощення Бог дає нам великий дар Святого Духу. У Нім — джерело сили, необхідної нам для того, щоб долати неміч, що сковує нас. Він дає нам силу для того, щоб ставати краще, щоб присвячувати себе Богові.

Оскільки ми прагнемо жити здоровим життям в сучасному світі і хочемо перемагати, нам просто необхідні дари, які пропонує Бог. Перший — це діло Сина Божого, яке Він зробив для нас, а другий — дія Святого Духу в нас. Так Бог відповів на два найбільші бажання людства — жаги прощення і жаги досконалості.

Як сказав один мій друг, «Ісус Христос необхідний мені для життя вічною, а Святий Дух — для життя внутрішньої». До цього він міг би додати: «Тому я можу жити повноцінним зовнішнім і суспільним життям».

....люди слабкі....

Нажаль вчора не працював сервіс "Блогер", принаймі мій акаунт, тому сьогодні тільки проснувшись пишу цей пост.
Сьогодні лежачи в постелі, думав наскільки наше життя схоже з кардіограмою, кожна сфера життя окрема "кардіограма":
- відносин з друзями
- віднносин з коханими
- роботи
- особистих відносин з Богом....

Якщо на кардіограмі пряма лінія, це означає смерть, а поки є падіння і взлети ми живемо...
Вчора ввечері в мене було падіння...але чомусь, покищо, не ненаважуюсь тут описати, але хочу що падіння бувають, їх треба визнавати і просити в Бога сили більше неповторювати, бо написано:"Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.(1Ів 1:9)

Нове творіння...

Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!
(2Кор 5:17)


Один будівельник сказав, що краще, а часто і дешевше побудувати будинук з "нуля", ніж ремонтувати старий. Ці слова дуже чутко показують духовну реальність.

Стара природа людини, яка включає в собі неправду, розбещеність та інші вади, повинна поступитись місцем "новій природі", яку саме дає нам Бог. Він каже нам: «І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.» (Єзек 36:26).

Ось реально крута ціль! Змінити характер, чем переменить одежду, тим паче власними силами характер нереально змінити...

Не реально змінити людям, але не Всемогутньому Богу! «Хто в Христі, той створіння нове». Бог хоче не просто косметичний ремонт зробити в нас,Він хоче повнісю намс переробити по образу Христа! Він хоче ввійти в наше життя і поступово змінювати з середини. Ти вже попросив цього в Нього? Він чекає!

Крок в правильному напрямку...

Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його…(Пс 93:12)

Дитина розвиває свої мязи, коли їх тренує. Мязи розвиваються коли навантажуються і виконують роботу.

Аналогічно, по Слову Божому, ми зростаємо духовно, тільки проходячи через випробування, коли ми використовуємо свої «духовні мязи», щоб пройти життєві труднощі. Це по особливому стосується страждання і горя, бо через них Бог духовно нас укріпляє(хоча часто нам здається навпаки). Біблія каже, що Бог допускає страждання для нашего виховання, очищення і формування нашого характеру.

В своєму останньому, передсмертному ессе великий християнський письменник К. С. Льюіс писав: «У нас немає права на щастя; лише зобовязання виконати свій обовязок». Деколи обовязок(ще називають наш хрест), визначений нам Богом, включає в себе страждання. Якщо ви переживаєте страждання, просіть Бога навчити тебе через цю ситуацію. Памятаймо слова псалмоспівця, написані вище: «Блаженний той муж, що його Ти караєш...».

Довіра в буденному...

Сьогодні благословенний день!!!
З самого ранку, я думав про вчорашній Діскавері(для тих хто не в танку: Діскавері - навчальна програма з вивчення Біблії), про відносини особисті з Богом, як з конкретною особою...
сьогодні мав таке випробування: загубив телефон....сам не знаю, як там умудрився, але біля офіса загубив телефон. З колегами почали шукати...всюди обходили офіс і прилеглу територію...але нічого....я вже змирився...і тут промайнула думка, шо роблю щось нетак...я звернуввся до Бога зі словами: "...Ти дав і Ти забрав...мабуть це на краще...хочу прославити за це Тебе"...і спокійно пішов в свій кабінет...через декілька хвилин в двері постукала секретак і принесла телефон....
в мене зараз тільки одне на думці...БОГ КРУТИЙ...

Беріть ініціативу на себе...

"...покажіть у вашій вірі чесноту..." (2Петра 1:5)

"Покажіть..." Значить, нам потрібно щось зробити. Ми постійно ризикуємо забути, що ми не можемо того, що може Бог, і що Бог не буде робити того, що можемо ми. Ми не можемо самі дарувати собі спасіння чи освячення - це робить Бог,але Бог не дасть нам хороших манер та твердості характеру, не зробить так, що кажен наш крок буде правильним. Все це ми маємо робити самі, прийдеться "виконувати" те спасіння, яке "вчинив" в нас Бог (Фил. 2:12). "Покажіть" -означає запровадьте звичку поводитись певним чином.Звичайно спочатку буде тяжко.Взяти на себе ініціативу - означає почати щось робити, настановити самого себе на шлях, який потрібно буде пройти.

І не потрібно запитувати, куди йти, якщо ви знаєте куда. Візьми на себе ініціативу, перестаньте сумніватись і зробіть перший крок. Якщо вам щось говорить Бог, відкиньте сумніви і зразу з віро дійти, саме так Він сказав. Якщо ви умніваєтесь, коли Бог вам наказує щось робити, ви ризикуєте вийти з під благодаті. Беріть на себе ініціативу, беріть самі, за вас її ніхто не візьме, зусилля волі зробіть прямо зараз перший крок і зробіть все можливо, щоб ви нехотіли повертатись назад. Спалйте за собо всі мости: "Я напишу цього листа", "Я віддам цей борг". Зробіть так, щоб до старого не повертатись.

Нам потрібно виробити у себе звичку, з будь якого приводу, прислухатись до голосу Божого, звичку жадати знати, що саме Він говорить. І якщо, коли прийде негода, ми звернемось до Бога, самі того не усвідомлчи, і це буде значати, що така звичка у нас є. Нам потрібно брати на себе ініціативу там, де ми зараз єс, а не там, де нас нема.

Перед Його лицем...

тільки праведні дякувати будуть Іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!
ПС. 139:14

Нещодавно весь світ спостерігав за весіллям в королівській родині.

Щоб Ви робили якщоб мали мати зустріч з Королевою (наприклад королевою Англії)?
Переконаний, що Ви подбали про відповідний одяг та вивчили всі тонкощі етикету і поведінки.

В один прекрасний день ми всі стенемо перед пресотлом найвеличнішого Царя. Його сліпуча слава набагато більше перевищує розкіш будь якого земного монарха. Опинившись перед Ним, ми можемо лише склонитись в смиренні, прославлені та хвалі. І всі будуть повторювати слова з Відкриття: Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!(Одкр 4:11).

Чи готовий Ти до зустрічі з Царем царів лице до лиця? Нихто не знає ні дня ні години своєї смерті. Ще зараз в тебе є час для підготовки — посвяти своє життя Христу і почни жити як син чи дочка Царя.

Терпіння віри...

А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі.
(Одкр 3:10)

Терпіння - це більше ніж стійкість.Життя святого в руках Бога як лук та стріла в руках лучника. Бог цілиться в ціль, яку християнин не бачить, натягує тятиву, і незважаючи на слова християнина: "Більше я не витримаю", Бог не звертає увагу на ці слова, Він натягує далі тятиву рівно на стільки, скільки потрібно, аж після цього пускає стрілу. Довіртесь рукам Бога. В чому полягає терпіння саме зараз? Підтримуйте свої відносини з Ісусом терпінням віри. "Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!(Йов 13:15).

Віра - це не хвилюючі почуття, а тверде здорове переконання, засноване на тому, що БОГ - свята любов. Ви не бачите Його перед собою, ви деколи не розумієте, що Він робить в цю мить,але ви знаєте Його. Там де нема спокою,який заснований на твердому переконанні, що Бог є любов, відбувається людська трагедія. Віра - це подвиг вашого життя: вірячи, ви кидаєтесь в обійми Бога без сумніву.

Щоб нас спасти, Бог віддав Свого Сина - Ісуса Христа, а тепер Він хоче, щоб ми також віддали все,повністю довірившись Йому. Але нажаль в нас ще зостаються прогалини в житті, де не повнісю ми віримо в Бога і віддаємося Йому. А в житті Ісуса таких прогалин небуло, до цього і ми маємо прагути. Істинний зміст вічного життя - життя, яке може вистояти проти будь-чого, що може випасти на доля і непохитнутись. Іякщо ми погодимся з цим, життя стане для нас чудесним, і чуда ми будемо бачтит постійно довкола нас. Бог нас виховує, щоб максимально використати нас для слави Своєї.