Так,але...

А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.
(Лк 9:61)

Якщо уявити, що Бог попросить вас зробити щось таке, з чим вашому здоровому глузду погодитися буде неймовірне важко, як ви поступите? Завмрете? Якщо звикнути щось робити, то так і робитимеш, поки зусиллям волі не зламаєш твою звичку. Так само відбувається і в справах духовних. Ви знову і знову тягтиметеся до того, чого хоче від вас Ісус Христос, але всякий раз, коли справа дійде до самої справи, ви ховатиметеся в кущі, поки не зважитеся ризикнути всім."Так, але... якщо я все-таки послухаюся в цьому Бога, що ж буде з ...?" "Так, я послухаюся Бога, якщо Він дозволить мені орієнтуватися на свій здоровий глузд, але навіть і не просіть мене зробити крок в темноту". Ісус Христос вимагає від того, хто Йому довіряється, тієї ж безрозсудливості, тієї ж спортивної ризикововсті, яку ми бачимо в людях світу цього. Якщо людина хоче чогось досягти, йому інколи доводиться ризикувати всім і стрибати не оглядаючись.І як тільки ви зважитеся на цей стрибок, ви зрозумієте, що на Його слова можна опиратись анітрохи не менше, ніж на здоровий глузд.

З точки зору здорового глузду вислови Ісуса Христа можуть здатися маревом, та варто на них поглянути з точки зору віри - і ви будете в шоцы, тому що зрозумієте: це слова Божі. Повністю довіртеся Богові, і, коли Він запропонує вам ризикнути, у жодному випадку не бійтеся. У скрутну хвилину ми нічим не відрізняємося від язичників - лише у однієї людини з цілого натовпу хватит сміливості опертись вірою на вірність Божу.