А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
(1Кор 15:57)
Великого композитора Гайдна якось запитали, чому церковна музика виходить у нього такою веселою. Він сказав: «Коли я думаю про Бога, моє серце так переповнюється радістю, що ноти починають танцювати і самі скачуть з пера на папір. А раз Бог дав мені таке веселе серце, то, думаю, для мене простимо служити Йому духом веселості».
Гайдн відкрив секрет нескороминущої радості. «Я думаю про Бога», — сказав він. Роздуми про життєві обставини не доставлять нам нескороминущої радості. Можливо, вони навіть наведуть на нас тугу і гіркоту. Але, думаючи про Бога, роздумуючи про Його силу і любов до нас, ми не можемо випробовувати нічого, окрім радості. Апостол Павло сказав: «Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.» (Кол 3:2). Духовна радість проганяє з серця смуток.
Щодня приносить нові битви і спокуси. Але Христос дає нам сили протистояти їм. Нам потрібно брати приклад з однієї маленької дівчинки. Вона говорила, що, почувши, як в двері стукає диявол, кожного разу просить Ісуса відкрити двері замість неї!
Немає коментарів:
Дописати коментар