Його шляхи...

І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.

(Мт 11:1)

Він приходить туди, звідки вам заповідає піти. Якщо Бог вас кудись відправив, а ви залишилися удома, тому що вас дуже вже турбувала доля близьких вам людей, ви своєю неслухняністю позбавили цих людей можливості чути учення і проповідь Самого Ісуса Христа.
Якщо ви послухалися Христа і все довірили Богові, Господь Сам пішов проповідувати у ваше місто.

Не послухалися -- перешкодили Йому.Негайно припиіть всі спори і у жодному випадку не протиставляйте те, що ви називаєте "обовязком", заповідям Господа вашого. "Я знаю, що Він мене туди відправив, але мій обовязок був залишитися тут..." Значить, ви не вірите, що Христос говорить серйозно. Він учить там, де нам учити не радить.

І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить…
(Лк 9:33)

Чи не беремо ми на себе в житті інших людей роль промислу Божого?
Чи не дуже шумимо, розтлумачувавши людям, що Бог до них і близько підійти не може?
Нам потрібно тримати язик за зубами і не дрімати духом.
Бог хоче нам показати Сина Свого, Він хоче наші молитви перетворити на сходження на гору Переображення, але ми Йому цього не дозволяємо зробити.
Коли ми упевнені, що знаємо, як саме діятиме Бог, Він ніколи саме так поступати якраз і не буде.
Він працює там, куди нас посилає чекати.

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.
(Лк 24:49)

Чекайте Бога -- і Він зробить те, що потрібне.
Лише не потрібно чекати, насупившись духовно через те, що вам не видно попереду нічого!
Чи не тримають нас на гачку наші власні духовні істерики?
Якщо тримають, Бога ми чекати не зможемо.
Чекати -- це не означає сидіти склавши руки, чекати -- означає вчитися робити те, що тобі сказане. Всі ці етапи Його доріг ми рідко розпізнаємо.