...бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!
(Іс 49:13)
Достаток і процвітання ніколи не збагачували світ так, як збагачували випробування і труднощі. Страждання і тяготи ставали причиною створення найпрекрасніших пісень, зворушливих віршів, захоплюючих повістей і надихаючих біографій.
Звичайно, коли нас переповнює горе, коли наше серце мучиться сумнівами, дуже важко думати про піднесену мету страждань. У хвилину болю важко думати про щось ще, окрім власних страждань.
Якщо кататись над альпійськими схилами на фунікулерів влітку, під нами пропливатимуть дивні килими з польових кольорів неземної краси. Всього кілька місяців тому всі ці квіти були похоровані під товстим шаром снігу. Але саме сніг допоміг їм вирости — наситив землю водою і зберіг паростки від зимової завірюхи. Наші тягарі схожі на цей сніг — до приходу весни вони зберігають під собою сердечну красу.
Немає коментарів:
Дописати коментар