Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
(Ів 14:27)
«Турбота — подібна до розгойдування на кріслі. У вас є чим зайнятися, але ви весь час залишаєтеся на місці». Турбота і тривога з давніх давен переслідували людський рід. Сучасна людина, при всіх його технологіях і винаходах, так і не знайшла способу зцілитися від відчуття тривоги.
Що ж робити? Уяви собі, як люті океанські хвилі б'ються об скелястий берег. Виблискує блискавка, гуркотить грім, хвилі хльостають по скелях. А тепер уяви, що в скелястій кручі ти бачиш розколину, а усередині — маленьку пташку, яка тихо спить, поклавши голову під крило. Вона знає, що скеля захистить її від хвиль, і тому спить спокійно.
Бог обіцяв Мойсею: «...Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.» (Вих 33:22). То ж Бог обіцяє і нам. Наша скеля — Христос. У Його руці ми можемо відчувати себе в безпеці. Хай лютує шторм — наше серце спокійне.
Немає коментарів:
Дописати коментар